Герб Укріїни
Віримо в Україну та ЗСУ. Слава Україні!

Як зробити розробку програмного забезпечення ефективною з юридичної точки зору?

Коли замовник передає розробку програмного продукту на аутсорс IT-компанії, важливо збалансувати інтереси трьох сторін: замовника, компанії та команди програмістів. Це завдання IT-компанії, яке можна виконати за допомогою складання та підписання двох документів: договору підряду з програмістом та договору на розробку програмного забезпечення із замовником.

ІТ-юристи Stalirov&Co поділилися досвідом та порадами з розробки таких договорів. Стаття буде актуальна для компаній, які оформлюють команду як ФОП, тому мають з особливою уважність ставитись до моменту переходу прав інтелектуальної власності та ефективної організації роботи команди на проєкті.

Що має бути у договорі з командою програмістів?

Договір на програмне забезпечення є важливим документом, який визначає перехід прав інтелектуальної власності від окремого члена команди до ІТ-компанії. Без цього переходу неможливий подальший продаж готового програмного забезпечення замовнику. Тому важливо, щоб документ містив положення про об’єкти інтелектуальної власності та права на них, які передаються від члена команди до ІТ-компанії.

Також, введення договору з командою дозволяє компанії:

  • Уточнити функціональні обов’язки членів команди.
  • Встановити правила стосовно постановки технічного завдання, внесення змін та прийняття результатів роботи.
  • Фіксувати порядок виплати винагороди та випадки відповідальності сторін за порушення умов договору.
  • Забезпечити режим конфіденційності.
  • Впровадити обов’язок розробників попереджати про можливе припинення роботи у компанії, щоб уникнути порушення дедлайнів, зберегти проєкт та мати можливість оперативно замінити члена команди.
Читайте також:  Огляд можливостей зйомки в HDR на DJI Mavic 3

На що звернути увагу при складанні договору на створення програмного забезпечення із замовником?

Під час складання договору на аутсорсингові послуги важливо розв’язувати наступні питання:

1. Оплата робіт.

Потрібно обрати між фіксованою вартістю розробки (fixed price) та оплатою за витрачений час (time&material). Перший варіант передбачає закріплення обсягу робіт та вартості наперед, що може призвести до укладання додаткових угод у разі змін в обсязі робіт. Оплата за витрачений час надає більшу гнучкість, дозволяючи внести зміни у процесі розробки.

Окремі пункти договору мають визначати строки розгляду актів (інвойсів), їх затвердження та оплати.

2. Предмет договору та обсяг робіт.

Визначення предмета угоди та обсягу робіт залежить від обраного методу оплати. При роботі за фіксованою вартістю, вимоги до результату мають бути деталізованими та конкретними. У випадку оплати за витрачений час, технічні завдання можуть змінюватися протягом розробки, тому необхідно визначити загальний контекст робіт.

Зафіксуйте у договорі обов’язок замовника попереджати про зміну або скасування технічного завдання (ТЗ) і встановіть термін, зокрема 30 днів.

Читайте також:  Що таке технологія GPON та як підключити?

3. Задачі та комунікація.

Чітко визначені обов’язки сторін є ключовим елементом успішної співпраці. Необхідно встановити, хто відповідальний за постановку завдань та прийняття результатів роботи. При цьому, замовник повинен надавати необхідну інформацію та матеріали своєчасно, а також активно співпрацювати з розробниками під час виконання проєкту.

4. Виправлення помилок.

Важливо узгодити політику виправлення багів та внесення змін. У випадку фіксованої вартості, слід обговорити кількість безоплатних ітерацій, щоб уникнути перевищення бюджету. Також необхідно чітко визначити, що вважається багом, а що – запитом на зміни, а також класифікувати їх за пріоритетами виправлення.

5. Приймання результатів.

В договорі слід визначити порядок приймання результатів та алгоритм дій у випадку відмови замовника від прийняття. Це дозволить уникнути непорозумінь і спростить вирішення можливих конфліктів.

6. Перехід прав інтелектуальної власності.

Важливо зафіксувати, що перехід прав інтелектуальної власності відбувається в момент повної оплати актів (інвойсів), а не у момент створення об’єктів, наприклад написання програмного коду або розробки дизайну.

7. Попередження про розривання угоди.

Читайте також:  Реєстрація IT компанії в США. Крок за Кроком

Встановіть термін, за який замовник має попередити про припинення співпраці, наприклад не пізніше, ніж за 30 днів до відповідної дати. Цей час необхідний компанії, щоб оцінити обсяг виконаної роботи, підготувати результати, зібрати та передати їх замовнику.

IT-компанія виступає своєрідним посередником між замовником та командою програмістів, які створюють програмне забезпечення. Відсутність чіткого регулювання взаємодії з кожною з цих сторін призводить до форс-мажорів, порушення дедлайнів та стресових ситуацій. Договори допоможуть запобігти хаосу та створять передумови для успішних результатів спільної роботи.

Автор: Валерій Сталіров, CEO компанії IT-юристів Stalirov&Co

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *